Берта Древсq Rs
| Берта Древс | ||
|---|---|---|
| нім. Berta Drews | ||
 Берта Древс, 1955 | ||
| Ім'я при народженні | Берта Гелена Древс (нім. Berta Helene Drews) | |
| Дата народження | 19 листопада 1901 | |
| Місце народження | Берлін, Німецька імперія | |
| Дата смерті | 10 квітня 1987 (85 років) | |
| Місце смерті |
Берлін, ФРН | |
| Поховання |
Friedhof Zehlendorf[d] :  | |
| Громадянство |
 ФРН | |
| Професія | акторка | |
| Роки активності | 1933—1983 | |
| Чоловік | Генріх Ґеорге (1932-1946) | |
| Діти | Götz George[d] | |
| IMDb | ID 0237750 | |
| Нагороди та премії | ||
| ||
Бе́рта Геле́на Древс (нім. Berta Helene Drews; нар. 18 листопада 1901, Берлін, Німецька імперія — пом. 10 квітня 1987, Берлін, ФРН) — німецька акторка.
Зміст
- 1 Біографія
- 2 Особисте життя
- 3 Фільмографія (вибіркова)
- 4 Визнання
- 5 Примітки
- 6 Посилання
Біографія[ред. | ред. код]
Берта Древс народилася 18 листопада 1901 року в Берліні. Хотіла стати оперною співачкою, але через проблеми з голосом вирішила стати акторкою. Навчалася в акторській школі Макса Рейнгардта при Німецькому театрі. У 1925 році Древс отримала запрошення в театр Штутгарта, а в 1926—1930 роках виступала в Мюнхенському камерному театрі. У 1930 році повернулася до Берліна де працювала спочатку в театрі «Фольксбюне», потім з 1933 року — в Прусському державному театрі, а в 1938—1945 роках входила до трупи берлінського театру імені Шиллера, художнім керівником якого з 1937 року був чоловік Древс Генріх Ґеорге. Разом з чоловіком Берта Древс знялася у пропагандистській стрічці Ганса Штайнгоффа «Квекс із гітлерюгенда» (1933).
Після закінчення Другої світової війни до 1949 року Берта Древс грала на сцені берлінського театрі імені Геббеля, у 1951 році повернулася на сцену театра імені Шиллера.
Паралельно з роботою в театрі акторка продовжувала зніматися в кіно, зокрема, у фільмі «Анастасія, остання царська донька» Фалька Харнака (1956). У екранізації роману «Бляшаний барабан» Фолькера Шльондорфа Берті Древс дісталася роль бабусі Оскара Мацерата.
Берта Древс написала біографію чоловіка, у 1986 році випустила автобіографію «Куди шлях тримаєш»?. Працювала також на озвучуванні фільмів.
Після смерті Берти Древс 10 квітня 1987 року в Берліні її прах було розвіяно над морем. Її ім'я було викарбувано на могилі Генріха Ґеорге на берлінському Целендорфському цвинтарі.
Особисте життя[ред. | ред. код]
У шлюбі з Генріхом Ґеорге Древс народила синів Яна (нар. 1932) і Геца (23.7.1938), який став актором.
Фільмографія (вибіркова)[ред. | ред. код]
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1933 | ф | Квекс із гітлерюгенда | Hitlerjunge Quex: Ein Film vom Opfergeist der deutschen Jugend | мати Фолькера |
| 1936 | ф | Імператор Каліфорнії | Der Kaiser von Kalifornien | шансонетка |
| 1938 | ф | Відпустка на чесне слово | Urlaub auf Ehrenwort | Анна |
| 1939 | ф | Тривога на станції III | Alarm auf Station III | Фрауке, дружина Томаса Колька |
| 1941 | ф | Над усім світом | Über alles in der Welt | Анна Мьобіус |
| 1941 | ф | Повернення додому | Heimkehr | Ельфріда |
| 1942 | ф | Велика тінь | Der große Schatten | Ліззі |
| 1948 | ф | Дівчина за гратами | Mädchen hinter Gittern | Паула Рельспісс, «Спісс» |
| 1953 | ф | Аве Марія | Ave Maria | Керстен Мелартін |
| 1954 | тф | Двері — двері — двері... | Türen — Türen — Türen... | |
| 1955 | ф | Дитині потрібна любов | Ciske — Ein Kind braucht Liebe | фрау Фреймут |
| 1955 | ф | Сукхінд 312 | Suchkind 312 | фрау Бреннеке |
| 1956 | ф | Мій брат Джошуа | Mein Bruder Josua | Франциска Донат |
| 1956 | ф | Анастасія: Остання донька царя | Anastasia — Die letzte Zarentochter | фройлен Пойтрет |
| 1958 | ф | Це сталося при денному світлі | Es geschah am hellichten Tag | фрау Схротт |
| 1958 | ф | Дівчина болотяного двору | Das Mädchen vom Moorhof | мати Нільсона |
| 1958 | ф | Полікушка | Polikuschka | дружина теслі |
| 1959 | ф | Військовий суд | Kriegsgericht | фрау Вільмерс |
| 1959 | ф | Йонс і Ердме | Jons und Erdme | Ясгулька |
| 1960 | ф | Сповідь напередодні великого поста | Die Fastnachtsbeichte | фрау Бомлер |
| 1961 | ф | Занадто молода для кохання | Zu jung für die Liebe? | фрау Брем |
| 1961 | ф | Наш будинок в Камеруні | Unser Haus in Kamerun | Tante Edith |
| 1962 | ф | Я не можу довше мовчати | Ich kann nicht länger schweigen | фрау Войтке |
| 1962 | ф | Дівчина і прокурор | Das Mädchen und der Staatsanwalt | фрау Геккер |
| 1964 | ф | Туманний вбивця | Nebelmörder | фрау Рітцель |
| 1964 | тф | Ніжна | Die Sanfte | вдова капітана |
| 1965 | тф | Китайська стіна | Die chinesische Mauer | мати Олана |
| 1965 | тф | Дон Жуан, або любов до геометрії | Don Juan oder Die Liebe zur Geometrie | Селестіна, сваха |
| 1969—1976 | с | Комісар поліції | Der Kommissar | фрау Ґебхардт |
| 1969 | тф | Шпигун під капотом | Spion unter der Haube | мадам Катя |
| 1971 | тф | Ельза Брандстрем | Elsa Brändström | фрау Решке |
| 1974 | ф | Один з нас двох | Einer von uns beiden | |
| 1979 | ф | Бляшаний барабан | Die Blechtrommel | Анна Колячек |
| 1983 | ф | Пентесілея | Heinrich Penthesilea von Kleist | Oberste |
| 1983 | тф | У Москву і назад | Einmal Moskau und zurück | Роза Рассошинська |
Визнання[ред. | ред. код]
| Нагороди та номінації Берти Древс[1] | |||
|---|---|---|---|
| Німецька кінопремія | |||
| 1981 | Спеціальна премія за видатний внесок у німецький кінематограф | Нагорода | |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нагороди та номінації Берти Древс на сайті IMDb (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Берта Древс на сайті IMDb (англ.)
- Берта Древс на сайті Filmportal.de(нім.)(англ.)
|
Біографії
Німеччина
Кінематограф